Козаки Колоброд та Ворон представили 20 видів козацької зброї (ВІДЕО)

Кожна країна має власні традиційні бойові мистецтва, що накопичувались віками і лише на цих землях ми маємо традиції по яких ми можемо сміливо вважати, що зростали вони тисячоліттями.

Козаки Колоброд та Ворон, з творчого об’єднання «Золота паланка», представили 20 видів історичної козацької зброї:

Нагайка. Всі знають, що символом влади гетьмана була булава, полковника пернач, що москалі звуть шестіпьором, а в козака-запорожця шабля та нагайка.

Назва нагайка походить з найдавнішої мови, відомої зараз – санскриту. Плетіння зі шкіри нагадує саме шкіру змії і коли ви всі пригадаєте в Кіплінга, як звали удава – Наг. Все стає зрозумілим…

Козаки використовували її не лише як символ влади чи для відлякування від коня вовків, а і як зброю.

Саме з неї і почнемо цей показ володіння зброєю.

Ніж, два ножі. Вам демонструються елементи ближнього бою. Хоч насправді до ближнього бою був бій на віддалі коли козаки поливали ворога з гармат ядрами, з мушкетів та пищалей свинцевими кулями. А з луків – тисячами стріл. Проте це набої, що мають звичку закінчуватись і лише тоді козаки вступали в ближній бій. Коли вже не було куди подітись. Та існувала когорта козаків для яких володіння ножем було основним. Це розвідка, що в козаків звались пластунами. Це від них пішло «повзати по-пластунські» і це в них був розвинений бій ножем. Це їм треба було безшумно заволодіти одним з ворогів, аби вивідати всю інформацію і так само безшумно полишити зону ворога.

Коли їм ставили більш важливіші завдання по знищенню без галасу охорони чогось найбільш цінного для козаків – обозу ворожого з порохом, щоб забрати його собі, вони це з завзятістю виконували.

Гарапник. Всі пам’ятаєте, мабуть, кіно про Індіану Джонса з його неперевершеним довгим батогом. Але ж не було б в нього того, коли б не було в козаків гарапника і вони не навчили би інших, як ним користуватись. Звук, що появляється коли кінчик гарапника при розгоні долає надзвукову швидкість використовувався для відлякування домашньої худоби, а в бою маючи таку швидкість він міг наносити пошкодження дуже суттєві людині, розриваючи його покрови…

Шабля (ліва рука). Ознака вільної людини є зброя з якою він ходить. Козаки завжди були озброєні і не давали спуску жодному ворогу. Коли давні лицарі були озброєні мечами. То продовженням меча в середні віки стала шабля. Походження шаблі від меча передало не тільки наявність гарди-захисного елемента для руки, а і шляхетне поводження власнику. Це додавало йому право вирішувати спірні питання і в мирний час з тими. Кому не до вподоби міг прийти козацький чуб, чи ще щось з вигляду чи поведінки козака-запорожця. Якого не дуже любили шляхтичі і намагались показати своє вище становище. Лише шабля урівнювала всіх у правах і доводила. Хто найбільший лицар з двох. Хоч двобою ви зараз і не побачите, але можете уявити перед козаком уявного воїна, та побачити, що козак може подолати ворога «одною лівою», як кажуть.

Палиця (довга жердина). Загалом козацьку зброю можна поділити на декілька видів: довгу, середню та коротку.

Приклад довгої зброї це звичайна довга жердина, що не дозволяла ворогу близько підійти зі своєю зброєю і допомагала захищатись та нападати.

Козацькі загони часів визвольної війни були споряджені не лише козаками. А і добровольцями з селян, які і використовували навіть такі палиці. Поки не здобували зброї.

Ланцюг. Зброєю для козака могло стати навіть те, чим приковували козаків на галерах. Історія умовчує яким дивом відомий всім наш кошовий отаман Іван Сулима зміг звільнитись з полону та ще захопити галеру та 300 яничар на ній, але це відбулось. Він зміг сам звільнитись. А захоплених яничар на захоплених галерах доправив до Риму і подарував Папі Римському. Той відзначив це заслуженою нагородою – орденом, проте цей орден не врятував життя Сулимі, коли зрадники здали його на розтерзання полякам.

Ви зараз побачите, як можна орудувати ланцюгом, як зброєю.

Корч. Прості види зброї іноді являють велику небезпеку. Від якої не може встояти жоден захисний обладунок чи зброя. Одним з таких є корч.

Маючи на кінці деревини потовщення та різні виступаючі елементи він міг наносити небезпечні травми коли потрапляв на любу частину тіла ворога. Подібним чином діяла і довбня, яку іноді укріплювали ще металом. Саме металеві надовби могли пробивати панцирі тих самих лицарів-гусар більшість з яких поклали голови в битві під Батогом. Що король польський після неї пішов в монастир, не витримавши докорів сумління.

Шашка. Потрапивши, після знищення Запорозької Січі Катериною другою в 1775 році на Кавказ, козаки побачили там ще один вид зброї – шашку. Походження шашки іде від ножа. Тут немає гарди, що захищає руку, тому і володіння нею відбувалось всього декількома прийомами нападу чи захисту на коні. Коли ж козак опинявся з нею на землі. То захист в нього був лише на кінчику шашки. Прийоми володіння шашкою називаються фланкуванням. Коли все обертається навколо центру, яке займає козак.

Рубка. Шабля козацька може наносити велику шкоду ворогу і завдає різані рани іноді розрізаючи навпіл те, що потрапляє їй на шляху. Те, як це відбувається вам і продемонструє козак Колоброд.

Два серпи. Та не завжди козаки були на Січі та були озброєні. Іноді вони все ж обробляли землю. Вирощували хліб та доглядали за врожаєм. Коли на поле, де працювали в цей час козаки. Нападали татари. То відбиватись вони могли тим. Що було під рукою. Якщо були серпи. То серпами. Але були серпи. Пристосовані до бою, від звичайних вони відрізнялись тонким загостренням(демонстрація серпів), що могло пробити скрізь кільце кольчуги та завдати пошкоджень і болючих ран. Одним серпом він міг захиститись від ран, а іншим нападати, завдаючи нищівних ударів в слабо захищені місця, або розрізаючи линви. Якими були затягнуті обладунки на ворогу. Такі серпи були знайдені нещодавно на місці битви під Берестечком.

Шанці (піхотна лопатка). Другим елементом, що мав інше призначення ніж збройне, була лопатка, або шанці, якими окопувались козаки, коли доводилось оборонятись малими силами десь в полі…

Досі цей вид зброї є в арсеналі вояків і окремі підрозділи тепер вже десантно-штурмових бригад вивчають прийоми володіння лопатками в ближньому протистоянні з ворогом.

Старшому поколінню їх застосування радянськими військовими підрозділів ВДВ, вирощених Маргєловим, ввійшло до пам’яті, трощенням голів протестувальників в Тбілісі, яке залишилося в історії під назвою «Трагедія 9-го квітня 1989 року». Тоді люди вийшли з гаслами проти комуністичного режиму СРСР і отримали відповідь від уряду саперними лопатками…

Але ж не для того козаки розробляли ті прийоми. Вони були розроблені для захисту від озброєних нападників, коли зброї під руками не було…

Кістень. Та повернемось до старих часів. Тоді був цікавий звичай в більшості урядів – бунтівників. що царський, що польський уряди, а бунтівниками для них були вільні козаки-запорожці, вони позначали їх всілякими понівеченнями, що наносили на обличчя.

Історію про один від зброї відкопав нещодавно. Мова іде про кістень, це такий вид зброї, де до палки на кінці прикріплюється ланцюгом металевий великий шар з колючими наростами…

В москалів збереглась легенда про Філька Рватого. Прізвисько «Рватий» він заслужив за те, що бунтував, то йому порвали ніздрі. Так от цей Філько ввійшов в історію тим, що вправляючись таким кістенем знищив пів загону стрільців, а це, без малого, 50 чоловік…

Шабля та ніж. Все одно, головною зброєю нападу та захисту в козака були шабля та ніж. Поєднання короткої та довгої зброї дозволяло козаку маневруючи навколо ворога завдавати рани і поступово перемагати та до того ж і не одного ворога…

Спис. Побачивши дію з короткою і середньою зброєю. Час побачити володіння довгою.

Спис відноситься саме до цих видів зброї. Списами козаки зупиняли кінноту ворога, не даючи прорвати свої ряди, ті списи встромляли в землю і направляючи на коней чи на наїзника, могли урівняти свої шанси на майбутнє. Коли той ставав . в кращому разі для нього, таким самим пішим…

Далі спис вже використовувався як такий, що не давав ворогам близько підійти і яким він міг добити супротивника що впав на землю.

Дві коси. Коси споконвічно використовувались простолюдинами в боротьбі проти нападників.

Декілька кіс без держаків збереглись в землі на місці, все тої ж, славнозвісної битви під Берестечком.

Володіння довгими косами просте, бери та коси.

Козак Колоброд продемонструє короткими косами, що іноді використовували замість серпів, прийоми володіння при нападі та обороні.

Сокира (алебарда). Коли козацька сокира використовувалась козаками і в бою, і в побуті. Такою сокирою(демонстрація) можна було і козацьку чайку вирубати і лодку-довбанку, і в бою застосувати. То алебарда це чисто бойова сокира.

Прийоми володіння алебардами відточувались роками охороною султанів, королів та царів. Козаки не поступались їм вмінням володіти цим видом зброї і не загубили їх у віках. Козак Колоброд тому підтвердження.

Коса. Ми вже згадували косу довгу і тепер вам буде продемонстровано. Як володіти бойовою косою. Що від звичайної відрізняється методом кріплення. Коса закріплювалась на кінці жердини так, що появлялась можливість прямих колючих ударів, як в списа…

Проте коли в списа лише колючі удари, то косою наносились важкі різані тілесні ушкодження ворогу.

Дві шаблі. Володіння двома шаблями вважалось верхом майстерності козака. До такого козака не міг підійти близько жоден ворог. Існує легенд про наш славний Кодак. Коли його вперше побудували 1635 року. Він вперше і був зруйнований. Так от легенда каже, що зруйнував його отаман Іван Сулима. За якого ми вже згадували. В легенді описується. Що начебто фортеця була неприступна, та і гарнізон був завеликий. Про те, що нападаючі мусять мати перевагу в кількості в декілька разів і досі це є установленою військовою наукою константою. Та Іван Сулима козакам наказав брати по дві шаблі, чим і зробив свою перевагу в бою… Легенда легендою, а володіти двома шаблями і зараз не всі козаки можуть.

До речі, у прикладі володіння двома шаблями були показані нові елементи, які зараз вже ніхто не робить — удари горизонтальні та знизу вгору:

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *